МАТЕРІ Ти надо мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, Мене малого доглядала І сповивала, і кохала, Малому виглядала долю Й благала бога, щоб ніколи Не довелось мені на світі Із лихом, з горем вкупі жити; І все кохання, що палало У тебе в серці і не знало, На кого вилитись — вповні Ти віддала його мені. В журбі життя ти доживаєш, А все ти долі виглядаєш Мені і мною ти живеш І днів ясних в бездоллі ждеш. 19.ХII 1880.