У ТЕМРЯВІ

Ми вийшли на працю,—не сходило сонце,

І досі воно не зійшло,
Ї досі маленькеє наше віконце ;

Все темне, як перше було;

Хоч темрява чорна усіх покриває,—

Ми робим і віримо ми,
Що світ невечірній жаданий засяє

І нам серед ночі й пітьми.

Ще є у нас сила! Не впали нам руки,

Ми зможемо гордо знести
Неволю тяжкую і лютії муки

І шлях свій до краю пройти.

Хай темрява давить, недоля хай гніте!

Хоч, може, того ми й не вздрим,
Як згине те все, та уздрять наші діти

Ту волю, що виборем їм!

1883