У ТЕМРЯВІ Ми вийшли на працю,—не сходило сонце, І досі воно не зійшло, Ї досі маленькеє наше віконце ; Все темне, як перше було; Хоч темрява чорна усіх покриває,— Ми робим і віримо ми, Що світ невечірній жаданий засяє І нам серед ночі й пітьми. Ще є у нас сила! Не впали нам руки, Ми зможемо гордо знести Неволю тяжкую і лютії муки І шлях свій до краю пройти. Хай темрява давить, недоля хай гніте! Хоч, може, того ми й не вздрим, Як згине те все, та уздрять наші діти Ту волю, що виборем їм! 1883